Народився Мусій Соломоновичу Могилівській губернії в сім'ї робітника. З 14 років почав працювати учнем слюсаря. В 1899 році переїхав до Катеринослава, познайомився з соціал-демократами. На початку 1900 року був прийнятий слюсарем у паровозне депо станції Довгинцеве. Встановивши зв'язок з передовими робітниками, молодий слюсар став вести серед них політичну агітацію і згуртував групу однодумців. У кінці 1902 — на початку 1903 років вони утворили соціал-демократичний гурток. Керуючи ним, М. С. Монастирський встановив звязок з іскровським Катеринославським комітетом РСДРП, розгорнув агітацію серед робітників. У червні 1905 року він був одним з організаторів страйку солідарності залізничників Довгинцевого з моряками «Потьомкіна». Звільнений після цього з роботи, не припинив революційної діяльності. У жовтні і грудні 1905 року він — один з керівників загальних політичних страйків на Криворіжжі. Залізничники Довгинцевого обрали його членом Бонового страйкового комітету.
Після придушення страйку М. С. Монастирський уник арешту, але заочно був засуджений до каторжних робіт І змушений був на довгі роки перейти в підпілля. Лютнева революція застала його в селі Саксагані. Тут він брав участь у боротьбі за владу Рад.
Під час громадянської війни партія доручила йому роботу в тилу ворога. В листопаді 1919 року він був заарештований денікінцями на станції Верхівцеве і розстріляний у Верхньодніпровську.
Дискуссия