Той, кого старі друзі й досі тепло і ласкаво називають Поліком, народився в сім'ї криворізького робітника. Ще підлітком він почав працювати на рудниках Інгулецькому та Карпаса і Ковалевського. Політичне безправ'я пролетаріату і жорстока експлуатація капіталістів штовхали молодого робітника на боротьбу. Спочатку він вступив до об'єднаної соціал-демократичної групи, яка існувала в місті. Та обурений опортунізмом її керівників, він познайомився з більшовиком В. П. Чередниченком і під його впливом активно включився в організацію страйків, у боротьбу проти царизму і війни.
24 квітня 1917 року він офіційно вступив до лав більшовицької партії. Швидко П. П. Сиволап проявив себе талановитим оратором і організатором мас. Багато сил він віддав створенню і озброєнню загонів Червоної гвардії. В липні робітники обрали його членом Криворізької Ради. Більшовики довірили йому керівництво партійною організацією, ввівши до складу Криворізького міськкому РСДРП(б).
П П. Сиволап брав активну участь у підготовці і проведенні збройного повстання за владу Рад на Криворіжжі. Після перемоги повстанців він став членом ревкому, а потім — членом виконкому новообраної, більшовицької за складом, Криворізької Ради. В березні 1918 року Полікарп Пилипович - делегат II Всеукраїнського з'їзду Рад, що відбувся в Катеринославі Ні з'їзді його обрали в члени ВУЦВКу Рад. У березні-квітні зі зброєю в руках Сиволап боровся проти австро-німецькнх загарбників, разом з загонами криворізьких червоногвардійців відступав на Дон, де був поранений.
У липні 1918 року П. П. Сиволап представляв криворізьких більшовиків на установчому І з'їзді Комуністичної партії України. За рішенням ІІК партії був направлений на Україну для підпільної роботи, командував партизанськими загонами в Новомосковському повіті Катеринославської губернії. На II повітовому з'їзді Рад у квітні 1919 року був обраний головою Криворізького повітового виконкому Рад. У 1919—1920 роках займав посаду військового комісара в частинах Червоної Армії. З остаточною перемогою Радянської влади в Кривому Розі деякий час був головою ревкому. В березні 1920 року його вдруге обрано головою повітового виконкому Рад. У серпні цього ж року з'їзд Рад у Катеринославі обрав його до складу губвиконкому Рад, де він очолював відділ управління.
З середини 1920 року П. П. Сиволап перебував на радянській роботі в Катеринославі, на Уралі, в 1921 році 6УВ головою Джанкойського і Ялтинського ревкомів у Криму, в 1921—1923 роках працював уповноваженим Народною комісаріату робітничо-селянської інспекції України в Катеринославській губернії. В 1923—1924 роках, перебуваючи на посаді керуючого Південно-Рудним трестом, він багато уваги приділяв відбудові рудників Кривбасу. В 1924—1927 роках П. ГІ. Сиволап очолив Одеський губраднаргосп, потім — Миколаївський окружний виконком Рад. У 1927 році партія довірила йому посаду першого заступника наркома фінансів УРСР. В 30-і роки він перебував на відповідальній роботі в Наркоматах легкої і будівельної промисловості та Наркоматі зовнішньої торгівлі СРСР.
Від рядового робітника до державного діяча — такий життєвий шлях вірного сина партії П. П. Сиволапа. В старому районі міста, де він жив колись, його іменем назнана вулиця.
Дискуссия