У біографіях міст, як і людських, є пори дитинства, юності і зрілості. Кривий Ріг — одне з давніх поселені. на півдні України. Воно старіше за сусідні Дніпропетровськ, Херсон або Миколаїв. Та дитинство і юність його склались не так сприятливо, як у згаданих міст. Двісті років Кривий Ріг був звичайнісіньким селом. Навіть ставши в 1860 році містечком, а далі центром відомого на весь світ залізорудного басейну, він залишався занедбаним глухим закутком Херсонської губернії. В жадобі наживи капіталісти грабували надра, жорстоко експлуатували робітників, даючи їм змогу лише ледве животіти. Ніхто не дбав про благоустрій міста. З мільйонних прибутків виділялись жалюгідні крихти на охорону здоров'я та освіту. Тільки з перемогою Радянської влади, вступивши в пору зрілості, Кривий Ріг став сучасним впорядкованим містом. У радянському суспільстві він знайшов щастя трудитись на благо соціалістичної Батьківщини.

І сталися чудові, і водночас природні для нашої дійсності зміни: місто перетворилось у великий індустріальний і культурний центр України. Велетні підприємства, високо розвинута багатогалузева промисловість, великі житлові масиви, численні школи, технікуми і інститути, парки, стадіони, Палаци культури і відпочинку, кінотеатри і лекторії, лікарні і санаторії, досконале комунальне господарство — ось що визначає його сучасні риси.

Кривив Ріг бурхливо зростає. За останні 50 років його населення збільшилось у 10 разів. В п'яти стоквартирних будинках розмістилось би все населення Кривого Рога кінця XVII століття. За роки Радянської влади житлова площа міста зросла більш ніж у 15 разів.

Усіх хто вперше оглядає місто, вражають його грандіозні розміри. Розташований на площі в 440 кв. кілометрів. Кривий Ріг простягнувся на 100 кілометрів з півночі на південь вздовж рік Саксагані та Інгульця, охопивши собою майже весь залізорудний басейн. Не об'їдеш його за день, не оглянеш і за тиждень щоденних мандрів. Колишні рудничні селища та навколишні села увійшли у межі міста, органічно злилися з ним і самі переродились. Колишні старі вулиці і площі були реконструйовані, стали окрасою міста. Разом з тим, зростаючи, місто вийшло за свої околиці, створило нові житлові райони, які за архітектурним оформленням і побутовими зручностями не поступаються перед кращими архітектурними зразками. Житлові квартали потопають у зелені садів і парків, чергуються з гладдю ставків і водоймищ. Не можна не захоплюватись своєрідною, неповторною, мальовничою красою міста.

Але, зрештою, обличчя міста визначають люди, його жителі. Створення архітектурних ансамблів, прикрашення площ і вулиць, піднесення промисловості, соціальні і культурні здобутки — все це справа розуму, сердець і рук людей. Кривий Ріг по праву можна назвати містим революційних, бойових і трудових традицій. Криворізькі робітники брали активну участь у трьох російських революціях, у громадянській війні, мирному соціалістичному будівництві, захищали країну від німецько-фашистських загарбників. У післявоєнні роки ще більше поповнилась скарбниця героїчних справ криворіжців. 25 із них стали Героями Соціалістичної Праці. Орденами Союзу РСР були нагороджені сотні трудівників, передові колективи, комсомольська організація міста.